Українська латинка (нудний проєкт)

Черговий нікому не потрібний проєкт мого авторства — щодо використання латинської абетки для української мови :)
Спроба врахувати досвід інших слов’янських мов (які вже давно використовують латинку), а також наблизити деякі речі до міжнародного фонетичного алфавіту (МФА, IPA), не використовуючи при цьому ніяких діякритичних знаків, а лише символи (букви, літери) базового сучасного стандартного англійського латинського алфавіту (+ ще апостроф).

№	Кирилиця	Латинка
1	А а	A a
2	Б б	B b
3	В в	V v
4	Г г	H h
5	Ґ ґ	G g
6	Д д	D d
7	Е е	E e
8	Є є	Je je
9	Ж ж	Zh zh
10	З з	Z z
11	И и	Y y
12	І і	I i
13	Ї ї	Ji ji
14	Й й	J j
15	К к	K k
16	Л л	L l
17	М м	M m
18	Н н	N n
19	О о	O o
20	П п	P p
21	Р р	R r
22	С с	S s
23	Т т	T t
24	У у	U u
25	Ф ф	F f
26	Х х	X x
27	Ц ц	C c
28	Ч ч	Ch ch
29	Ш ш	Sh sh
30	Щ щ	Shch shch
31	Ь ь	J j
32	Ю ю	Ju ju
33	Я я	Ja ja
34	’	'

Примітки.

• (3) Навіщо вживати більш громіздку літеру "W w"?
• (4) Альтернативно, можна було б спробувати використовувати "Gh gh". Але в жодному разі не "G g" — для цього в українському алфавіті є (5).
• (14) "Y y" вже використано для (11), а використовувати щось на зразок апострофа (34) для позначення повноцінної літери нашої абетки самостійного звука — якось не хочеться.
• (25) Ні, "Ph ph" — не потрібно.
• (26) Значно зручніше, ніж усілякі там "Kh kh" & "Ch ch" — крім того, останнє вже зайнято (28).
• (27) Можна було б використати і "Ts ts", але то викличе використання більшої кількости символів.
• (31) Саме так, "j" для пом’якшення (палаталізації); а щоб не було плутанини і паразитної йотації чи пом’якшення попередньої приголосної — хай залишається окремо апостроф (34).
• (34) "Справжній" апостроф, на жаль, рідко зустрічається в клавіятурних розкладках (і взагалі неоднозначно, якому саме символу Юнікоду відповідає українсько-кирилично-правописний апостроф).
• Залишилися вільними такі літери латинського алфавіту: "Q q", "W w".
• Див. також: Українська латинка — Вікіпедія

---
Оновлено: 2014-04-06